ХОЗЛ: симптоми, діагностика та що допомагає

Редакція Qmed 3 хв читання
Руки пацієнта з мундштуком спірометра в кабінеті лікаря

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) підтверджують спірометрією: після прийому бронхолітика співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ має бути менше 0,7 (70%). Самого кашлю чи задишки для діагнозу недостатньо. Вилікувати ХОЗЛ не можна, але симптоми можна пом’якшити, а загострення зробити рідшими.

Що це за хвороба

За визначенням ВООЗ, ХОЗЛ обмежує потік повітря в легенях і викликає проблеми з диханням. Його ще називають емфіземою або хронічним бронхітом. Симптоми зазвичай з’являються з середнього віку. За даними ВООЗ (довідка від 10 червня 2026 року), у 2023 році від ХОЗЛ у світі померли 3,4 млн людей, це близько 6% усіх смертей і третє місце серед причин смерті.

Симптоми

Український клінічний протокол (наказ МОЗ від 20.09.2024 № 1610) і ВООЗ називають такі прояви:

  • задишка, яка поступово наростає, спершу при навантаженні;
  • хронічний кашель, із харкотинням або без нього;
  • свистяче дихання, хрипи;
  • втома;
  • часті інфекції нижніх дихальних шляхів;
  • на пізніх стадіях зниження маси тіла, ознаки серцевої та легеневої недостатності.

Раптове погіршення, яке триває кілька днів і зазвичай потребує додаткових ліків, називають загостренням.

Кого перевіряють насамперед

Ризик вищий у людей старших за 40 років, в активних і пасивних курців, у тих, хто має професійний контакт із пилом, хімікатами чи димом. Підозру посилюють бронхіальна астма, туберкульоз або ВІЛ в анамнезі, часті бронхіти в дитинстві.

ВООЗ додає до чинників ризику дим від твердого палива в домівках, недоношеність, тяжкі респіраторні інфекції в ранньому віці та рідкісну спадкову нестачу альфа-1-антитрипсину, через яку хвороба може початися замолоду. У країнах із високим доходом куріння спричиняє понад 70% випадків ХОЗЛ, у країнах із низьким і середнім доходом 30-40%.

Як діагностують

Діагностика складається з двох кроків: підозра за симптомами і чинниками ризику, потім підтвердження спірометрією. Це вимірювання об’єму повітря, яке людина видихає, і швидкості видиху. Протокол вимагає виконувати тест після бронхолітика, щоб відрізнити стійку обструкцію від тимчасової. Значення ОФВ1/ФЖЄЛ нижче 0,7 означає, що бронхи обмежують потік повітря.

Для оцінки задишки протокол використовує шкалу mMRC: лікар з’ясовує, при якому навантаженні з’являється нестача повітря. Спірометрія доступна не скрізь, тому, за ВООЗ, у багатьох країнах хворобу діагностують із запізненням або не діагностують зовсім. Обстеження починають зі сімейного лікаря або терапевта.

Що допомагає

Відмова від куріння. ВООЗ називає її найважливішим кроком у будь-якому віці. Також радять уникати пасивного куріння та диму від печей і багать у приміщенні. Протокол додає до немедикаментозних заходів режим навантажень і відпочинку, дієту та дихальну гімнастику.

Інгалятори. Основа лікування, за ВООЗ, це бронхолітики. Короткої дії починають діяти за лічені секунди й тримаються 4-6 годин, їх використовують при задишці та загостренні. Тривалої дії приймають щодня, іноді в комбінації з інгаляційними кортикостероїдами. За протоколом, кортикостероїди розглядають, якщо буває понад два загострення на рік, були госпіталізації, високий рівень еозинофілів у крові чи є супутня патологія. Протокол також перелічує пристрої доставки: дозовані інгалятори зі спейсером, сухопорошкові, «м’якого туману», небулайзери. Користуватися інгалятором хворого навчають окремо, бо від техніки залежить, скільки ліків потрапить у легені.

Лікування загострень. За протоколом, при легкому загостренні вистачає короткодіючих бронхолітиків. При середньому додають пероральні кортикостероїди та антибіотики. Антибіотик призначають, якщо посилилась задишка, збільшився об’єм харкотиння або воно стало гнійним, курс 5-7 днів. Тяжке загострення лікують у стаціонарі. Інструкції конкретних антибіотиків, наприклад азитроміцину, можна переглянути в довіднику препаратів, але вибір препарату й дозу визначає лікар.

Кисень. Людям із тяжкою хронічною гіпоксемією призначають довготривалу кисневу терапію щонайменше 15 годин на добу під контролем пульсоксиметрії.

Реабілітація та вакцини. ВООЗ зазначає, що легенева реабілітація покращує дихання й переносимість навантажень, і радить щорічну вакцину проти грипу, пневмококову вакцину та вакцини проти COVID-19. Український протокол відсилає до Календаря профілактичних щеплень.

Хірургічне лікування, за ВООЗ, може допомогти частині людей із тяжким перебігом.

Джерела: ВООЗ, інформаційний бюлетень про ХОЗЛ; наказ МОЗ України від 20.09.2024 № 1610.