Сторінка містить узагальнену архівну інформацію про препарат Ібуфен (Ibufen). Жарознижувальні та знеболювальні препарати мають використовуватися обережно й тільки за рекомендацією лікаря.
Увага: для дітей та дорослих існують різні форми та дозування. Не використовуйте інформацію з цієї сторінки для самостійного підбору доз. Орієнтуйтеся на офіційну інструкцію та поради лікаря.
Загальна характеристика препарату
Ібуфен є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП) групи похідних пропіонової кислоти. Препарат широко використовується у клінічній практиці як жарознижувальний, знеболювальний і протизапальний засіб. Діючою речовиною Ібуфену є ібупрофен, який має доведену ефективність при різних видах болю та лихоманки. Препарат перекривает циклооксигенази першого та другого типу, що призводить до зниження синтезу простагландинів та, як результат, до появи терапевтичного ефекту.
Показання до застосування
Ібуфен призначається для лікування гострого та хронічного болю різного ґенезу, включаючи головний біль, зубний біль, болі в м’язах та суглобах. Препарат ефективний при невралгіях, менструальних болях та болях, пов’язаних з простудними захворюваннями. Крім того, Ібуфен використовується як жарознижувальний засіб при лихоманці, що супроводжує грип, ОРВІ та інші інфекційні захворювання. Препарат може застосовуватися при запальних захворюваннях опорно-рухового апарату, включаючи артрити та артрози легкого та середнього ступенів тяжкості.
Склад та форми випуску
Препарат Ібуфен випускається у кількох лікарських формах для зручності застосування різним категоріям пацієнтів. Основна діюча речовина — ібупрофен — присутня у таблетках, капсулах, суспензіях та гелях для зовнішнього застосування. Кількість ібупрофену в одній лікарській формі залежить від призначення: для дітей виробляють препарати з меншою концентрацією активної речовини, у той час як для дорослих концентрація є вищою. Таблетки та капсули зазвичай містять 200 мг ібупрофену. Суспензія призначена переважно для дітей та містить меншу кількість діючої речовини на одиницю об’єму. Зовнішні форми (гелі, мазі) містять ібупрофен у концентрації, придатній для локального застосування на ділянку болю.
Спосіб застосування та дозування
Дозування Ібуфену залежить від віку пацієнта, форми випуску та характеру захворювання. Дорослим звичайно призначається по одній таблетці (200 мг) три-чотири рази на день, при необхідності дозу можна збільшити до 400 мг за один прийом. Максимальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 1200–1600 мг. Таблетки слід приймати під час їжі або після їжі, щоб зменшити вплив на слизову оболонку шлунка. Для дітей дозування розраховується індивідуально залежно від маси тіла та формулюється лікарем. Суспензія для дітей дозується за допомогою спеціального мірного пристрою, який входить до складу упаковки. При використанні гелю препарат наноситься тонким шаром на чисту шкіру над ділянкою болю та легко втирається до повного всмоктування. Курс лікування, як правило, становить від трьох до семи днів для жарознижувального ефекту та не більше 10 днів для знеболювального ефекту без медичного нагляду.
Протипоказання
Ібуфен не слід застосовувати пацієнтам з індивідуальною гіперчутливістю до ібупрофену або до інших компонентів препарату. Препарат протипоказаний при активних виразках шлунково-кишкового тракту, важкій печінковій та нирковій недостатності. Не рекомендується застосовувати препарат у третьому триместрі вагітності через ризик негативного впливу на розвиток плода та на перебіг пологів. Протипоказанням є також важка астма, особливо якщо вона провокується прийомом НПЗП, та серйозні порушення серцевого ритму. При крововиливів у мозок, виразкових захворюваннях, серйозних порушеннях згортання крові препарат протипоказаний. Пацієнти з астмою, поліпозом носа та хронічним синуситом мають застосовувати препарат з обережністю та тільки під медичним контролем.
Побічні ефекти
При застосуванні Ібуфену можливі побічні ефекти зі сторони різних органів та систем. З боку шлунково-кишкового тракту найчастіше спостерігаються дискомфорт у животі, нудота, важкість у животі та запори або діарея. Деякі пацієнти можуть скаржитися на печію та болі в животі. Важкі побічні ефекти, хоча й рідкі, включають виразку шлунка та кровотечі з шлунково-кишкового тракту, особливо при тривалому застосуванні. З боку нервової системи можливі головний біль, запаморочення та сонливість. Алергічні реакції варіюються від легкого висипу до важких проявів анафілаксії, що вимагає невідкладної медичної допомоги. З боку серцево-судинної системи при тривалому застосуванні можливе підвищення артеріального тиску та набрякання кін
Читайте также: Дріптан (Driptan) – архівна інформація / Ебермін (Ebermin) – архівна інформація / Еректил (Erektil) – архівна інформація