Дріптан (Driptan): склад, показання, протипоказання

Що це за препарат
Дріптан (в офіційній інструкції - Дриптан®) - засіб для урології з групи спазмолітиків, що діють на сечовивідні шляхи (код АТХ G04B D04). Діюча речовина - оксибутиніну гідрохлорид. Препарат чинить пряму спазмолітичну дію на гладком’язові волокна детрузора й антихолінергічну дію, блокуючи вплив ацетилхоліну на М-холінорецептори гладких м’язів. Це розслаблює детрузор сечового міхура. У пацієнтів із нестабільним сечовим міхуром препарат збільшує його об’єм і зменшує частоту спонтанних скорочень детрузора. Відпускається за рецептом.
Після прийому внутрішньо оксибутинін швидко всмоктується, максимальна концентрація в плазмі досягається менш ніж за годину, період напіввиведення становить 2-3 години. Максимальний ефект спостерігається протягом 3-4 годин.
Склад і форма випуску
Одна таблетка містить оксибутиніну гідрохлориду 5 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат, лактоза безводна.
Таблетки круглі, білі, двоопуклі, з насічкою з одного боку, можуть ділитися навпіл. Упаковка: 30 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці. Виробник - Recipharm Fontaine, Франція.
Показання
Дорослі:
- нетримання сечі, імперативні позиви або прискорене сечовипускання при нестабільності сечового міхура внаслідок нейрогенної дисфункції (гіперрефлексії детрузора), що спостерігається, зокрема, при розсіяному склерозі та spina bifida;
- ті самі прояви при ідіопатичній нестабільності детрузора (моторне ургентне нетримання сечі);
- контроль гіперактивності сечового міхура після хірургічних операцій на сечовому міхурі або передміхуровій залозі чи при супутньому циститі.
Діти: нетримання сечі, імперативні позиви або прискорене сечовипускання при ідіопатичній гіперактивності сечового міхура чи нейрогенній дисфункції; нічний енурез, пов’язаний з гіперактивністю детрузора, у поєднанні з немедикаментозним лікуванням, якщо інша терапія не допомогла.
Як застосовують
Препарат приймають внутрішньо. Таблетку можна розділити на дві рівні дози.
- Дорослі: звичайна доза - 5 мг 2-3 рази на добу. За потреби й за умови переносимості побічних реакцій дозу збільшують до максимальної - 5 мг 4 рази на добу.
- Пацієнти літнього віку: період напіввиведення збільшений, тому рекомендована доза 2,5 мг 2 рази на добу, особливо для ослаблених. Її можна підвищити до 5 мг 2 рази на добу за доброї переносимості.
- Діти від 5 років: при нейрогенній нестабільності сечового міхура та нічному енурезі звичайна доза - 2,5 мг 2 рази на добу, за потреби до 5 мг 2-3 рази на добу. При нічному енурезі останню дозу приймають перед сном.
Дітям до 5 років препарат протипоказаний. Дітей від 5 років лікують з обережністю: вони можуть бути чутливішими до реакцій з боку центральної нервової системи та психіки.
Протипоказання
- Гіперчутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів.
- Міастенія гравіс.
- Вузькокутова глаукома або мілка передня камера ока.
- Лихоманка або підвищена температура навколишнього середовища - через ризик гіперпірексії.
- Вік до 5 років.
- Езофагеальна дисфункція, зокрема грижа стравохідного отвору.
- Функціональна або органічна шлунково-кишкова непрохідність, включно з пілоростенозом, паралітичною непрохідністю й атонією кишечнику.
- Ілеостомія, колостомія, токсичний мегаколон, тяжкий виразковий коліт.
- Обструкція сечовивідних шляхів, при якій затримка сечовипускання може посилитися, наприклад гіпертрофія передміхурової залози.
Побічні реакції
- Дуже часто: нудота, запор, сухість у роті, головний біль, запаморочення, сонливість, сухість шкіри.
- Часто: діарея, блювання, сплутаність свідомості, сухість кон’юнктиви, затримка сечі, припливи (виражені більше в дітей, ніж у дорослих).
- Нечасто: дискомфорт у животі, анорексія, погіршення апетиту, дисфагія.
- Частота невідома: інфекція сечовивідних шляхів, гастроезофагеальний рефлюкс, ажитація, галюцинації, кошмарні сновидіння, тривога, делірій, параноя, порушення когнітивної функції, судоми, тахікардія, аритмія, тепловий удар, нечіткість зору, розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, закритокутова глаукома, дизурія, шкірні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, гіпогідроз, фоточутливість, гіперчутливість.
Взаємодія з іншими ліками
- Лизурид: ризик порушення свідомості, потрібен регулярний клінічний нагляд.
- Інші антихолінергічні засоби: можливе потенціювання антихолінергічного ефекту.
- Фенотіазини, амантадин, нейролептики (бутирофенони, клозапін), антихолінергічні антипаркінсонічні засоби (біпериден, леводопа), антигістамінні засоби, хінідин, препарати наперстянки, трициклічні антидепресанти, атропін і споріднені сполуки, дипіридамол: описано поодинокі випадки взаємодії, потрібна обережність.
- Через зниження моторики шлунка оксибутинін може погіршувати всмоктування інших ліків і діяти антагоністично щодо прокінетиків.
- Інгібітори CYP3A4 можуть пригнічувати метаболізм оксибутиніну й збільшувати його експозицію.
- Інгібітори холінестерази: ефективність може знижуватися.
- Алкоголь посилює сонливість, спричинену антихолінергічними засобами.
Особливі застереження
- Обережність потрібна пацієнтам літнього віку (ризик когнітивних порушень), при вегетативній нейропатії, важких шлунково-кишкових розладах, недостатності функції печінки чи нирок, недостатності мозкового кровообігу.
- Можливе посилення проявів гіпертиреозу, ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії, гіперплазії передміхурової залози, аритмій і тахікардії.
- Описано антихолінергічний вплив на ЦНС (галюцинації, неспокій, сплутаність свідомості, сонливість). Спостереження особливо важливе в перші місяці лікування або після збільшення дози.
- Оксибутинін може спричинити закритокутову глаукому: при раптовій втраті гостроти зору або болі в очах потрібно негайно звернутися до лікаря.
- Препарат не вважається безпечним при порфірії.
- Тривалий прийом може призвести до карієсу через зменшення слиновиділення, тому потрібна регулярна перевірка стану зубів.
- При інфекції сечовивідних шляхів призначають антибактеріальну терапію.
- Препарат містить лактозу: не застосовувати при непереносимості галактози, недостатності лактази, мальабсорбції глюкози та галактози.
- Вагітність: безпека не встановлена, прийому слід уникати, крім випадків, коли немає безпечніших альтернатив. Годування груддю: препарат не призначають.
- Керування транспортом: можливі зниження гостроти зору й сонливість, тому за кермо й до роботи з механізмами сідати не слід, доки не встановлено, що препарат не впливає на здатність до діяльності.
- Передозування проявляється посиленням побічних реакцій ЦНС (від неспокою до психотичної поведінки), припливами, зниженням тиску, дихальною недостатністю, паралічем і комою. Лікування переважно симптоматичне: промивання шлунка, за потреби неостигмін чи фізостигмін, діазепам, пропранолол, катетеризація сечового міхура.
Умови зберігання
У недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °C. Термін придатності - 3 роки.
Джерело: інструкція для медичного застосування, затверджена МОЗ України, РП № UA/6730/01/01.