Залокс (Zaloks): склад, показання, протипоказання

Редакція Qmed 5 хв читання

Що це за препарат

Залокс - антидепресант, діюча речовина - сертралін. Фармакотерапевтична група: селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну (код АТХ N06A B06). Відпускається за рецептом. Препарат випускає компанія «Фармасайнс Інк.» (Канада).

Склад і форма випуску

Одна капсула містить 25 мг, 50 мг або 100 мг сертраліну у формі сертраліну гідрохлориду. Допоміжні речовини: лактоза безводна, кукурудзяний крохмаль, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат. Оболонка капсул - желатин, барвники (хіноліновий жовтий Е 104, у капсулах 25 мг і 50 мг також жовтий захід Е 110, у капсулах 100 мг - червоний Е 129) і титану діоксид.

Упаковка:

  • 25 мг: по 15 капсул у блістері, по 2 блістери в коробці;
  • 50 мг (основна форма): по 10 капсул у блістері, по 3 блістери в коробці або по 250 капсул у флаконі;
  • 100 мг: по 10 капсул у блістері, по 3 блістери в коробці або по 100 капсул у флаконі.

Показання

  • Великі депресивні епізоди та запобігання їх рецидиву.
  • Панічні розлади з агорафобією або без неї.
  • Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у дорослих і дітей віком 6-17 років.
  • Соціальний тривожний розлад.
  • Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Як застосовують

Препарат приймають усередину один раз на добу, уранці або ввечері, незалежно від їжі.

  • Депресія та ОКР: початкова доза 50 мг на добу.
  • Панічні розлади, ПТСР, соціальний тривожний розлад: початкова доза 25 мг на добу, через тиждень її підвищують до 50 мг на добу. За інструкцією, така схема знижує частоту побічних ефектів на початку лікування панічних розладів.

Якщо дози 50 мг недостатньо, її збільшують поступово по 50 мг з проміжками не менше тижня. Максимальна доза - 200 мг на добу. Перші ознаки ефекту можуть з’явитися протягом 7 днів, але для повної відповіді зазвичай потрібно більше часу, особливо при ОКР.

Підтримувальну дозу тримають на найнижчому ефективному рівні. Для профілактики рецидиву депресії лікування продовжують щонайменше 6 місяців. При панічних розладах та ОКР під час тривалої терапії потрібна регулярна оцінка лікування, бо ефективність у запобіганні рецидивам не доведена.

Окремі групи пацієнтів:

  • Діти з ОКР віком 13-17 років: початкова доза 50 мг раз на добу. Діти 6-12 років: 25 мг раз на добу, через тиждень можна підвищити до 50 мг. Далі дозу можна збільшувати по 50 мг не частіше ніж раз на тиждень, максимум 200 мг на добу, з урахуванням меншої маси тіла дитини. Ефективність при великому депресивному розладі у дітей не доведена.
  • Літній вік: застосовувати з обережністю через ризик гіпонатріємії.
  • Печінкова недостатність: зменшити дозу або частоту прийому; при тяжкій недостатності препарат не застосовують.
  • Ниркова недостатність: корекція дози не потрібна.

Раптово припиняти прийом не слід: дозу знижують поступово щонайменше протягом 1-2 тижнів.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до сертраліну чи інших компонентів препарату.
  • Одночасне застосування з незворотними інгібіторами МАО (наприклад, селегіліном) через ризик серотонінового синдрому. Сертралін не призначають раніше ніж через 14 днів після їх відміни, а сам сертралін припиняють щонайменше за 7 днів до початку терапії такими інгібіторами.
  • Одночасне застосування з пімозидом.

Побічні реакції

Найчастіше трапляється нудота. У чоловіків при лікуванні соціального тривожного розладу відзначали порушення еякуляції; ці ефекти дозозалежні та часто минають самі.

За системами органів інструкція перелічує, зокрема:

  • нервова система: запаморочення, сонливість, головний біль, парестезії, тремор, судоми, порушення уваги, рухові розлади;
  • психіка: безсоння, тривога, збудження, нервозність, зниження лібідо, бруксизм, галюцинації, агресія; суїцидальні думки та поведінка;
  • травний тракт: діарея, нудота, сухість у роті, біль у животі, блювання, запор, диспепсія; рідко панкреатит;
  • печінка: порушення функції, рідко печінкова недостатність із летальним наслідком, гепатит, холестатична жовтяниця;
  • шкіра: висипання, гіпергідроз, свербіж і кропив’янка, рідко синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк;
  • обмін речовин: зміни апетиту, гіпонатріємія, гіперхолестеринемія, порушення рівня глюкози;
  • серце і судини: серцебиття, тахікардія, приливи, підвищення тиску, кровотечі (носові, шлунково-кишкові);
  • репродуктивна система: порушення еякуляції, еректильна дисфункція, менструальні порушення;

Також описані ознаки серотонінового синдрому або злоякісного нейролептичного синдрому, зокрема при поєднанні з іншими серотонінергічними засобами.

При припиненні терапії, особливо різкому, зазвичай виникає синдром відміни: запаморочення, парестезії, порушення сну, збудження чи тривога, нудота, блювання, тремор, головний біль. Здебільшого симптоми легкі або помірні.

Взаємодія з іншими ліками

  • Протипоказані: незворотні інгібітори МАО (селегілін), пімозид. Не слід поєднувати з моклобемідом і лінезолідом через ризик серотонінового синдрому.
  • Алкоголь: поєднувати не рекомендується. Інші серотонінергічні засоби (триптофан, фенфлурамін, фентаніл, агоністи 5-НТ, препарати звіробою) потребують обережності.
  • Літій: потрібен належний контроль.
  • Фенітоїн: потрібен моніторинг концентрації фенітоїну; фенітоїн може знижувати концентрацію сертраліну.
  • Триптани: потрібен відповідний нагляд за пацієнтом.
  • Варфарин: можливе збільшення протромбінового часу та зміни МНВ, потрібен контроль на початку та після закінчення лікування.

Особливі застереження

  • Перед початком лікування слід оцінити ризик біполярного розладу (психіатричний анамнез, сімейний анамнез суїцидів, біполярних розладів і депресії). Залокс не призначений для лікування біполярної депресії.
  • Депресія пов’язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, який зберігається до значної ремісії. Пацієнтів із високим ризиком, особливо на початку терапії та після зміни дози, потрібно ретельно спостерігати.
  • Препарат обережно застосовують при манії/гіпоманії в анамнезі. При шизофренії можуть посилюватися психотичні симптоми.
  • Не призначають при нестабільній епілепсії; при контрольованій епілепсії потрібен ретельний нагляд. З’явилися судоми - препарат скасовують.
  • СІЗЗС можуть спричиняти кровотечі та гіпонатріємію; ризик вищий у літніх, у тих, хто приймає діуретики, та при гіповолемії.
  • Можлива акатизія (неспокій і потреба рухатися), особливо в перші тижні лікування.
  • У хворих на цукровий діабет потрібен ретельний контроль глюкози, може знадобитися корекція інсуліну чи пероральних гіпоглікемічних засобів.
  • Вагітність: не рекомендується, крім випадків, коли очікувана користь перевищує ризик. Жінкам репродуктивного віку слід користуватися надійною контрацепцією. У новонароджених при прийомі матір’ю на пізніх термінах можуть виникати симптоми, схожі на відміну, а СІЗЗС можуть підвищувати ризик персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених.
  • Годування груддю: сертралін і його метаболіт у малій кількості виділяються в молоко; не рекомендовано, крім випадків, коли користь, на думку лікаря, перевищує ризик.
  • Керування транспортом: психомоторні функції препарат не порушує, але хворим слід бути обережними з потенційно небезпечними видами діяльності.
  • Передозування: сертралін має широкий діапазон безпеки, але описані летальні випадки, переважно в поєднанні з іншими засобами чи алкоголем. Симптоми: сонливість, нудота, блювання, тахікардія, тремор, збудження, запаморочення, рідше кома. Антидоту немає, лікування симптоматичне, блювання не викликають.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °C, у місці, недоступному для дітей. Термін придатності - 5 років.

Джерело: інструкція для медичного застосування, затверджена МОЗ України, РП № UA/8205/01/03.